У посібнику системно репрезентовано новації Українського правопису, схваленого Кабінетом Міністрів України 2019 року. Надано коментарі щодо сутності та специфіки відповідних норм з погляду історії мови та сучасного стану мовної системи. Окрему увагу приділено методиці опрацювання правописних змін на уроках української мови та інших навчальних предметів.

Для педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, здобувачів освіти й усіх, хто використовує Український правопис у професійній практиці.

У виданні зібрані дорадчі матеріали і методичні рекомендації для вчителів української мови, які викладають у класах з навчанням румунською мовою закладів загальної середньої освіти, щодо усунення труднощів вивчення державної мови.

Учителі-практики детально зупинилися на питаннях самоосвіти вчителя-словесника, запропонували поради вчителям, учням і батькам щодо підготовки до ЗНО.

Дорогі вчителі!

На сучасному етапі розвитку освіти науковці і практики розглядають використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освітньому процесі як інструмент забезпечення успіху Нової української школи (НУШ).

Щоб повністю реалізувати переваги інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, необхідно підготувати вчителів до їх використання в педагогічній практиці. Проведене ЮНЕСКО дослідження показало, що без відповідної підготовки педагоги використовують технології лише для того, щоб вирішувати за їх допомогою стандартні завдання. При цьому відсутні якісне зростання рівня викладання і засвоєння знань здобувачами освіти. Успішність впровадження ІКТ значною мірою залежить від здатності вчителів максимально використовувати переваги цих технологій у своїй практичній діяльності.

Активне використання ІКТ у сучасному освітньому просторі зумовлює зростання ролі цифрової компетентності як окремої складової професійної компетентності педагога. Цифрова компетентність передбачає впевнене і водночас критичне застосування ІКТ у професійній діяльності вчителя, надає йому широких можливостей: активно діяти в інформаційному середовищі, використовувати найновітніші досягнення техніки у професійній діяльності.

Навчально-методичний посібник є порадником учителя початкових класів у використанні сучасних цифрових технологій в організації навчання молодших школярів в умовах реалізації Концепції НУШ.

Зі сторінок посібника ви дізнаєтеся про психолого-педагогічні аспекти залучення цифрових технологій в освітній процес, особливості використання сучасного програмного забезпечення в 1–2 класах НУШ.

Посібник містить методичні рекомендації щодо використання сучасних інтерактивних дошок і STEM-столів у початковій школі, створення ментальних карт на засадах використання програмного забезпечення FreeMind тощо.

Методичний посібник стане в нагоді вчителям початкових класів, методистам і батькам у процесі розбудови Нової української школи.

Основною метою посібника є формування відповідних методичних компетенцій учителів-практиків та майбутніх учителів початкової школи щодо викладання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» (Технологічна освітня галузь).

Для вчителів початкової школи, які реалізують освітній інтегрований курс «Я досліджую світ», учнів та студентів педагогічних навчальних закладів усіх типів та тих, хто цікавиться питаннями методики викладання інтегрованого курсу.

У посібнику подано класифікацію «труднощів у навчанні», а також практичний матеріал щодо шляхів їхнього подолання молодшими школярами/школярками. Акцент зроблено на формуванні самостійності учнів та учениць, їхньому самоусвідомленні й саморозумінні.

У посібнику висвітлено особливості реформування початкової школи, подано методичні поради щодо компетентнісно-інтегрованого підходу й навчання молодших школярів, науково-теоретичне обґрунтування нових понять. Аналізуються можливі напрями інтеграції в початковій школі, опанування педагогічними технологіями інтегрованого навчання як одного зі способів організації діяльності молодших школярів у світлі вимог Нової української школи.

Наголошено на важливості врахування індивідуальних психологічних і вікових особливостей дітей при організації навчання. Пропонуються елементи сучасних методик, методів, прийомів і засобів навчання, в основу яких покладено систему інтегративного підходу, та шляхи їх використання в навчальному процесі.

Для вчителів початкових класів, студентів педагогічних коледжів і педагогічних інститутів, вихователів груп продовженого дня.

Навчально-методичний посібник присвячено найактуальнішій проблемі сучасної освіти – формуванню медіаграмотності в учнів початкової школи. Автори пропонують аналіз дидактичних основ формування медіаграмотності в молодшому шкільному віці й на прикладах показують шляхи реалізації дидактичних принципів у навчальному процесі. Видання адресоване вчителям початкових класів, фахівцям з питань підвищення кваліфікації вчителів, студентам педагогічних спеціальностей вищих навчальних закладів.

Сьогодні в умовах модернізації української освіти та успішного впровадження Концепції «Нова українська школа» виникає потреба в удосконаленні освітнього процесу, який би був спрямований на демократизацію стосунків учителя з учнями та нові підходи до навчання: створення конструктивної співпраці всіх суб’єктів освітнього процесу; зміна рольових позицій сучасного педагога; відмова вчителя від ролі єдиного наставника та джерела знань і перетворення на коуча, фасилітатора, тьютора, модератора в індивідуальній освітній траєкторії учня; використання під час освітнього процесу активних методів навчання, які дають можливості для розкриття творчої особистості, розвитку ініціативи, активізації пізнавальної діяльності учня. Педагогіка партнерства — один із факторів ефективної взаємодії учасників освітнього процесу.

У Концепції «Нова українська школа» наголошується на необхідності не лише впроваджувати компетентний підхід до навчання, а й формувати психологічно безпечне середовище, створювати умови для успішної самореалізації учня як особистості.

За експертними оцінками, найуспішнішими на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі й досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в мультикультурному середовищі та володіти іншими сучасними технологіями, вміннями і навичками.

На п’ятий рік реформи спосіб навчання в сучасній українській школі не завжди мотивує дітей до навчання. І в першу чергу, це стосується аспектів викладання навчального предмета «Фізична культура». На жаль, цьому предмету приділяється найменше уваги в процесі реформування Нової української школи (НУШ).

Традиційно цілі шкільної освіти визначалися набором знань, умінь і навичок, які мають опанувати випускники/випускниці. Сьогодні такий підхід виявляється недостатнім. Соціуму (професійним навчальним закладам, виробництву, сім’ї) потрібні випускники, готові до залучення до подальшої життєдіяльності, здатні практично вирішувати життєві і професійні проблеми, які постають перед ними. Головним завданням є підготовка випускника такого рівня, щоб, потрапляючи в проблемну ситуацію, він міг знайти кілька способів її вирішення, вибрати з них раціональний, обґрунтувавши своє рішення.