Шановні читачі, ви тримаєте в руках дивовижну книгу. У ній зібрано казки, притчі, жарти, легенди та перекази. Записані в різний час, різними людьми, ці оповіді є зразками усної народної творчості, тобто фольклору.

Чи популярний фольклор в сучасній Україні? Так, адже постаючи в різні історичні періоди, він є вічним і позачасовим, отож – актуальним завжди! Народні оповідки викликають жвавий інтерес, вони повчають, зберігають історичну та іншу інформацію, повсякчас спонукають задуматись, а ще розважають, звеселяють слухачів і читачів.

Як побутує фольклор? Фольклор можна знайти не лише на сторінках книжок, як цієї, він – частина самого життя. Щоразу, коли ви чуєте влучне слово, доречне прислів’я, пісню, дотепну історію чи оповідку, ба навіть жарт чи анекдот – ви долучаєтесь до дивовижного світу народної творчості. Отже, фольклор існує в усній формі, а для того, щоб він був збережений, його записують (тобто фіксують). Здавалось би, у час комп’ютерних технологій і різноманітних ґаджетів – не до розказування казок, а тим більше – їх записування. Сила і невмирущість давніх народних оповідей у тому, що вони і далі побутують в сучасній Україні…

То хто ж є творцями фольклору? На це питання відповісти водночас і легко, і складно. Уявімо собі, що якусь пісню, казку чи легенду хтось колись вигадав, виконав уперше, і вона так сподобалася людям, що стала колективною. Однак залишімо проблему авторства творів спеціальній науці, яка вивчає фольклор, – фольклористиці. Натомість підсумуймо: автором традиційних оповідей є народ.