Українська мова та читання. 4 клас, (2021). Частина 2. Остапенко Г. С.

Ваша головна мета — стати всебічно розвиненою особистістю, яка прагне до самовдосконалення, готова до свідомого життєвого вибору, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Підручник допоможе вам в опануванні мистецтва говорити, нагадає вивчене з різних розділів мовознавчої науки, навчить аналізувати текст.

Українська мова — найважливіший навчальний предмет: усі інші шкільні предмети не зможете вивчити, якщо вільно не оволодієте державною мовою. Простудіювавши цей підручник, ви вельми ґрунтовно опануєте українську мову та полюбите її.

Пропонований підручник має на меті допомогти вам удосконалити володіння мовними нормами, збагатити ваш словниковий запас, зміцнити навички аналізу мовних явищ, усного і письмового спілкування, засвоїти риторику. Саме на це спрямовано рубрики підручника: «Повторення вивченого», «Це потрібно знати», «Мовний проект», «Ваша творчість», «Мовознавчі цікавинки», «Екологія мови», «Лексичний мотлох», «Що не так?», «Кумедна ситуація», «Позбуваймося мовних «динозаврів», «Слухаємо й аналізуємо», «Мовна гра».

Виконуючи вправи, особливу увагу звертайте на поради в рубриках: «Запам’ятайте», «Поміркуйте», «Правильно — Неправильно».

Підручник повністю охоплює теоретичний і практичний матеріал української мови, передбачений програмою для 10 класу закладів загальної середньої освіти. Формулювання правил чіткі й дохідливі, підкріплені прикладами. Серед дидактичного матеріалу переважають тексти, що поряд із цілеспрямованими порадами сприяє розвиткові зв’язного мовлення. Ключі та відповіді до вправ забезпечують самоперевірку і, отже, створюють сприятливі умови для самонавчання.

Підручник розрахований на учнів 10 класу

Стоячи на порозі дорослішання, ви в усьому й скрізь намагаєтеся виявляти індивідуальність. Підручник покликаний вам у цьому посприяти. Адже без досконалого володіння мовою стати цікавою людиною, виявити свої таланти й здібності — неможливо. «Найцінніше та найкраще в кожній людині — це її індивідуальність, її духовне обличчя зі всіма особливими прикметами, — писав Іван Франко. — До таких прикмет, що відповідають складові душі, належить і мова».